Анотація до книги:
Театральна тема займає особливе місце у творчості Антона Павловича Чехова. Він був не лише талановитим драматургом, а й палким шанувальником театру, якого сучасники називали «почесним громадянином куліс». Чехов досконало знав театральне життя зсередини: спілкувався з акторами, режисерами, антрепренерами та художниками, умів бачити як їхні сильні сторони, так і недоліки. Постійно стежачи за театральним репертуаром, письменник вів нескінченні суперечки і з драматургами, і з їхніми критиками.
У часи Чехова театр був не просто популярним — він був невід’ємною частиною життя. Театральні постановки часто організовували навіть вдома чи на дачах. Відома фраза «Умри, нещасна!», яку з пафосом виголошує лакей у творі «Йонич», яскраво відображає цю театральну моду.
Попри любов до театру, Чехов нерідко ставився до нього критично. Якось він сказав своєму приятелю: «Залиште театр і куліси. Це шпиталь для самолюбства. Окрім дюжини справжніх талантів, усі інші страждають mania grandiosa».
Особисті враження Чехова від театрального життя стали основою для багатьох його оповідань, які увійшли до цієї збірки.
